Будьте обережні, кір!

                                                         Способи зараження 
Хворий на кір при кашлі, чханні, розмові виділяє в повітря мікроби. Якщо цим повітрям дихає дитина, яка ще не хворіла на кір, навіть дуже короткий час, вона інфікується. Хворий на кір заразний для навколишнього оточення протягом 10 днів з дня появи у нього перших ознак захворювання - нежиттю, кашлю і нездужання.
                                                          Симптоми кору
Від моменту зараження до захворювання проходить від 7 до 17 днів, частіше 7-10 днів. Це - прихований період хвороби, коли в організмі дитини розмножуються мікроби. Тому важливо створити в цей час умови для підвищення захисних сил організму дитини в боротьбі з мікробами: відразу після зустрічі з хворим на кір слід повідомити про це лікаря, за його порадою зробити дитині запобіжне щеплення, почати давати йому більше вітамінів і, поки хвороба не проявилася, якомога більше гуляти з ним на свіжому повітрі. дезинфекція кірПо закінченні прихованого періоду дитина захворює. Вона стає млявою, неспокійною, примхливою; у неї порушується сон, знижується апетит, з'являється жар, нежить, кашель. Ці ж ознаки бувають при грипі, за який часто і приймають початок кору. Через 2-3 дні жар зазвичай спадає, але кашель і нежить посилюються, з'являється чхання, світлобоязнь (дитині боляче дивитися на світло). На внутрішній стороні щік, а іноді й губ, лікар виявляє дрібні червоні цятки, як би посипані дрібними висівками. За цією ознакою лікар безпомилково розпізнає кір. На 4 -5 -й день захворювання температура знову підвищується до 39-40°С, на шкірі з'являється висип у вигляді рожевих або червоних цяток, злегка піднімаються над поверхнею шкіри. Висип спочатку з'являється за вухами, на обличчі, шиї, на наступний день - на тулубі, а потім поширюється на кінцівки. Разом з появою висипання посилюється нежить і світлобоязнь, повіки набрякають, обличчя стає одутлим, голос грубим або захриплим, а кашель нав'язливим і болісним. Часто приєднується пронос: випорожнення стають рідкими, водянистими. Самопочуття хворого погіршується, дихання частішає; діти в ці дні особливо мляві, примхливі, то сонливі, то неспокійні. У дітей старше 6-7 років поява висипки може супроводжуватися головним болем, затемненням або втратою свідомості; деякі з них знаходяться в стані глибокого сну і лежать «як пласт»; в інших, навпаки, з'являється марення, неспокій, їх доводиться тримати, так як вони прагнуть кудись бігти. При позитивному перебігу хвороби на 4 -5-й день після появи висипки жар проходить, самопочуття дитини відразу поліпшується, висип тьмяніє, але залишається ще протягом 1-3 тижнів у вигляді коричневих цяток. Зникає світлобоязнь, кашель стає м'якшим і рідкісним, задишка і нежить проходять. Дитина починає одужувати, до нього повертається бадьорість, сон, апетит.
Як дорослим уберегтися від «дитячих» інфекційних захворювань
• Якщо ви нещеплені й не хворіли в дитинстві на те чи те «дитяче» інфекційне захворювання, дотримуйтеся термінів щеплення дітей відповідно до Календаря профілактичних щеплень в Україні. Адже здорові діти — здорові й дорослі.
• Порадьтеся із лікарем-інфекціоністом щодо введення вам імуноглобуліну або вакцини в разі контакту із хворим. Екстрена профілактика не гарантує 100% захисту від інфікування, але в разі розвитку захворювання полегшує його перебіг.
• Якщо ви вирішили зробити щеплення від «дитячого» інфекційного захворювання, то спершу здайте аналіз для виявлення антитіл до нього. Адже людина може перехворіти прихованою формою захворювання і не знати про це.
• За можливості обмежте контакти із хворим. Під час догляду за ним одягайте медичну або марлеву маски.
• Частіше провітрюйте приміщення як на роботі, так і вдома.
• Зміцнюйте місцевий та загальний імунітет загартуванням та заняттями фізичною культурою.
• Вживайте продукти харчування, багаті на вітаміни С та групи В, селен і цинк.                     

Що варто знати про захворювання на кір.

Кір це висококонтагіозне гостре вірусне захворювання. Хворіють на нього нещеплені діти, які часто перебувають в організованих дитячих колективах, зокрема відвідують школи та дитсадки. Крім того, до кору вразливі підлітки й дорослі, котрі раніше не хворіли на цю недугу і не отримали вакцини проти неї. Вони є надзвичайно сприйнятливими до вірусу кору і у разі інфікування хвороба перебігає важче.

Джерело інфекції – хвора на  кір людина. При цьому заразною вона є з моменту появи перших ознак хвороби і аж до п’ятого дня від початку висипань. У випадку зараження, після контакту із хворим проходить від 7 до 17 днів, перш ніж хвороба проявиться.

 Вірус передається повітряно-краплинним шляхом. Він потрапляє до здорового організму через слизові оболонки верхніх дихальних шляхів від хворої на кір людини, яка поширює його при диханні, розмові, чханні та кашлі.

Кір надзвичайно заразний. Його легка передача від людини до людини зумовлена летючістю збудника.  Вірус кору легко потрапляє у сусідні з хворою людиною приміщення завдяки потоку повітря. Він може проникати через замкові та інші щілини у дверях, вікнах, вентиляційну систему будинку тощо.  Відтак інфікуватись кором можна навіть просто перебуваючи із хворим в одному будинку і не контактуючи з ним.

 Сприйнятливість людини до кору дуже висока. Це одна з найбільш контагіозних інфекцій.  Практично всі діти і дорослі, які не хворіли на кір і не щеплені проти нього, контактуючи з носієм інфекції, захворюють. Оскільки контагіозність вірусу складає майже 100%, приміром, у робочому чи навчальному колективі від одного хворого протягом дня кором заразяться усі, хто не має імунітету проти цього захворювання.

 Проте слід пам’ятати, що вірус нестійкий до зовнішнього середовища, зокрема сонячного проміння. Потрапивши у довкілля, він швидко гине. Для того, аби запобігти «міграції» вірусу будинком і знизити ризик інфікування його мешканців, достатньо регулярно провітрювати усе приміщення. Насамперед це варто робити у кімнаті, де перебуває хворий.

                                             Симптоми кору.

Перші симптоми захворювання на кір схожі на серйозну простуду – висока температура тіла, нежить, чхання, запалення горла, настирливий сухий кашель. Хворий може відчувати сильну втому та слабкість. Відбувається почервоніння очей, набряклість повік, сльозотеча, боязнь світла. Хворий має «заплаканий» вигляд.

Крім того, може спостерігатись діарея та бути збільшеними лімфовузли. Одночасно або через 1-2 дні на слизовій оболонці м’якого та твердого піднебінь з’являються червоні плями неправильної форми. У цей період інфікована людина є найбільш заразною.

Характерне для кору висипання на тілі, як правило, з’являється аж на 3-5 добу від початку нездужання. Напередодні появи висипу початкові симптоми можуть дещо послабшати, однак після цього температура тіла знову підвищується до 38-39 °C, посилюється інтоксикація та катаральні явища з боку дихальних шляхів та очей.

Поява висипу при корі має свої особливості, що дозволяє розпізнати хворобу. Висип червоного кольору плямисто-папульозний, сильно виражений, місцями він зливається. Характерною є поетапність його появи. Спершу він з’являється на обличчі та шиї (перші елементи спостерігаються за вухами та на переніссі), потім на тулубі, а опісля на кінцівках. Цей період триває 3-4 дні. Поступово висип починає згасати і зникати у тому ж порядку, що і з’являвся. На його місці залишається пігментація, згодом починається висівкоподібне лущення. Разом зі зникненням висипу температура тіла також нормалізується і стан хворого швидко покращується.

 Однак радіти ще зарано. Адже чи не найбільша небезпека хвороби може чатувати попереду. У період реконвалесценції сильно знижується опірність організму, внаслідок чого на етапі одужання часто виникають ускладнення.

                                            Ускладнення.

Найбільш небезпечні і поширені ускладнення, до яких може призвести кір: пневмонія, порушення зору (іноді повна його втрата), отит, ларингіт, енцефаліт (запалення головного мозку), стоматит, поліневрит (множинне ураження нервових волокон) тощо.

 Крім того, через збій в роботі імунної системи людина ще щонайменше два місяці (!) залишається надзвичайно вразливою до будь-якої іншої інфекції.

Також після перенесеного захворювання організм дуже ослаблений. Якийсь час може спостерігатись нездужання, відсутність належного апетиту та швидка стомлюваність.

                                                 Лікування.

Неускладнений кір лікують в домашніх умовах під спостереженням лікаря. При важкому перебігу хвороби чи розвитку ускладнень хворого госпіталізують до медичного закладу.

Передусім госпіталізація може знадобитись дитині. Зокрема терміново слід викликати лікаря, якщо дитина дуже млява, її важко розбудити, має сильний головний біль, висока температура тіла тримається більше тижня, діарея – більше двох тижнів, спостерігається зневоднення організму.

                                                Профілактика

Єдиним способом запобігти захворюванню на кір, а також попередити розвиток тяжких ускладнень є активна імунізація населення.

Вакцинацію проти кору проводять дітям у віці 12 місяців, ревакцинацію – у 6 років. За епідемічними показами (після контакту з хворим) може бути проведена екстрена вакцинація дітям та дорослим віком до 30 років, що не хворіли і не були щеплені проти кору.

 Найбільшу загрозу кір становить для вагітних, оскільки може спричинити викидень чи патологічні зміни у розвитку плода.